»

Друкувати Запись

Стимуляція споживання корму Сукрамом

К.Ю.Ястребов, кандидат с.-г. наук, ТОВ Укрфід

М.Я.Кривенок, кандидат с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Зернові продукти і комбікорми №2, 2010, с. 43-46. УДК 636.041

Організація раціональної годівлі та інтенсивного ведення тваринництва повинна передбачати створення умов, за яких тварини будуть повністю й швидко поїдати корм, за високого коефіцієнту засвоєння та максимальної ефективності використання поживних речовин корму на одиницю виробленої продукції. Проте, на жаль, ще й нині у більшості наших господарствах цим закономірностям не приділяють належної уваги. Досвідчені тваринники добре знають, що зміна раціону, наприклад, у поросят супроводжується досить тривалим (іноді до тижня) періодом адаптації тварини до нового корму. Зміна раціону викликає неодмінний стрес, що призводить до різкого зниження поїдання корму, з подальшим зменшенням розміру ворсинок у шлунку та втратою запасів енергії. У період адаптації до нового корму поросята забруднюють його, розкидають навколо годівниць, і як наслідок  швидко втрачають живу масу.

Сьогодні відомо три категорії ароматичних і смакових добавок – ароматизатори, підсолоджувачі та їх комбінації. Ароматів представлено багато, проте основних всього два – ваніль і цитрус, проте грушевий, яблучний, персиковий та інші аромати – не що інше як розфарбована ваніль, так як екзотичний аромат у них присутній в кількості не більш ніж 10%. Завдяки властивостям бути приємними для людини, різні відтінки ароматів використовуються як свого роду етикетка для ідентифікації продукції. Проте наприклад аромати дині або кокосу для поросят і телят не  знайомі, на відміну від аромату зерна, трави, соковитих кормів. Таким чином, запах ягід або фруктів розробляється не так для тварин, як для їх власників. Апетитний запах, безумовно, визначає початок прийому корму, проте його стабільне поїдання залежить вже від смакових якостей. Самі ароматизатори за смаком або гіркі, або кислі (рН біля 4), хоча здається, що вони на смак солодкі. Аромат досить важко зафіксувати, тому він розміщується на носії, яким є силікагель. Крім носія обов’язково вводять наповнювач, переважно для рівномірності розподілення ароматів у кормі, в якості якого виступають карбонат натрію, сіль, двоокис кремнію і обов’язково лактоза або декстроза. Лактоза придає продукту солодкий смак, який не передається приготовленому корму, так як норма вводу цукрів 3-5%, і при дозі навіть 500 г на тонну корму солодкого смаку не відчувається. У підсумку ми маємо в кормі тільки аромат, як властивість леткої речовини впливати на нюхові рецептори тварини. З фізіологічної точки зору, такий вплив можна вважати неповним, так як більшу роль у споживанні комбікорму відіграє саме смак. Для гармонічного доповнення ароматів було розроблено дуже сильні синтетичні підсолоджувачі, що в 500 разів солодші за цукор. Як правило, це сахариноподібні з’єднання, які практично не відрізняються одне від другого за солодкістю, але різниця між кінцевими продуктами та їх нормою вводу буває значною. Відомо досить багато таких з’єднань, з яких найбільш розповсюджені це цитроза, мальтол, талін. Цитроза – один з самих потужних і дорогих підсилювачів, так як перевершує по солодкості цукор в 1800-2000 разів[1]. Роль цитрози у підвищені смакоароматичного сприйняття кормів вирішальна, тому ароматичні і смакові добавки, що її вміщують, найбільш технологічні і дієві. Навіть якщо вони дещо дорожчі за вартістю, проте у розрахунку на тонну корму і у наданні йому відповідної стійкої органолептики їм немає рівних.

Свині мають досконалий травний апарат, здатний ефективно переробляти корми у тканини тіла. Водночас це тварини з складною психо-рефлекторною поведінкою. Основний зв’язок харчових рефлексів із зовнішнім середовищем у свиней відбувається за допомогою смакових і нюхових відчуттів. Смак і нюх у цих тварин вирізняються особливою гостротою і є головними і визначальними чинниками аналізу навколишнього середовища. Завдяки цим відчуттям, свині інстинктивно розуміють, який корм для них придатний, а який слід ігнорувати. Крім того, у свиней досить складна організація групової поведінки. Слабкі тварини завжди вимушені очікувати, поки більш сильні наїдяться, переживаючи при цьому природній стрес, і чим триваліший період протягом якого тварини домінуючої групи споживають корм, тим триваліший стрес у слабких тварин і, отже, більші втрати їхньої продуктивності. Внаслідок цього свині при груповому утриманні ніколи не бувають вирівняними за масою й енергією росту. У такій ситуації все вирішує швидкість споживання кормів, за якої  сильні тварини насичуються швидко і залишається достатньо часу для нормального споживання корму слабкими тваринами. Таким чином, зниження споживання корму – складна фізіологічна реакція організму на серйозні технологічні чинники, що виникають при вирощувані тварин і є сигналом спеціалісту до прийняття негайних заходів з корекції технологічних проблем. Швидка нормалізація рівня споживання корму – одне з найважливіших завдань для менеджменту ферми.

Немалих збитків свинарству завдають проблеми зниження споживання корму в разі теплового стресу, чергової санації, ветеринарних процедур, тощо.  Аналіз літературних даних [3] засвідчує, що перешкоди поїданню кормів у різних варіантах їх проявів забирають у виробника свинини близько чверті середньодобового приросту і на стільки ж збільшують непродуктивні витрати корму на одиницю продукції, адже корм у більшості випадків просто втрачається, не потрапляючи в організм тварини. Дисбаланс амінокислот також знижує об’єм спожитого корму навіть за ідеальних інших умов. Швидко відновити споживання корму після усунення незбалансованості раціонів за амінокислотами неможливо, принаймні 2-3 тижня добове споживання корму буде меншим від норми. Підвищена кислотність корму або його токсичність виникають через надмірного використання органічних підкислювачів та при використанні недоброякісних кормів, що негативно впливають на корисну мікрофлору шлунково-кишкового тракту. Попередити зниження споживання корму можна, якщо усунути всі перераховані причини в процесі вирощування тварин.

Передовий світовий досвід із виробництва кормових добавок для свиней підказує висновок — шукати смакові й ароматичні речовини, стійкі та максимально відповідні до природи нюху й смаку тварин. Вони повинні зберігати ці властивості в разі змішування з іншими компонентами раціону, пригнічувати небажані смакові якості інших кормів і водночас не впливати негативно на поживність раціону. Особливо свиням смакує солодке, а  ще краще, якщо до солодкого смаку додається ще й привабливий запах. Цукор, як солодкий компонент, поросятами сприймається добре, але поріг їхньої чутливості до зазначеного продукту перебуває на рівні 2–3% маси сухого корму. Такий рівень введення добавки змінює поживність комбікорму, а у разі потрапляння в корм води стає сприятливим середовищем для розвитку патогенної мікрофлори. Залишки корму за наявності такої добавки спричинюють розлади травлення. Саме тому широке використання меляси, як кормового стимулятора обмежене.

Тивалий час, як смакову добавку для поросят випробовували сахарин, який є сильним підсолоджувачем, а отже стимулятором швидкості споживання корму. Його вводили в раціон у дозі 200–500 г на тонну комбікорму. Але використання сахарину не вирішувало всіх зазначених проблем: сахарин не поліпшував ароматичних властивостей корму, формував ярко виражений металевий присмак. Продукти обміну сахарину накопичуються в нирках і сечовивідних шляхах, що посилює небезпечність виникнення подагри. Крім того, комбікорми, до складу яких включено сахариномісткі смакоароматизатори, зберігають свій специфічний аромат досить нетривалий час. Вже через 30 хвилин після розпакування корму від ефекту ароматизації майже нічого не залишається.

Отже, для повного впливу на рефлекторне сприйняття тваринами кормів, необхідно використовувати одночасно і підсолоджувач і ароматизатор. Саме через це для простоти використання і комплексного впливу були створені ароматичні смакові добавки.

Однією з перших  на український ринок такий продукт представила швейцарська фірма «Панкосма» — Сукрам 810, який зарекомендував себе як якісний коректор органолептичних показників раціону. Продукт являє собою дрібнодисперсний порошок, який виготовляється за спеціальною технологією (Iso-fusion), що дозволяє кожній частці (1 г Сукраму вміщує 75 млн. часток) продукту містити ароматичний компонент, найсильніший підсолоджувач та підсилювач високої інтенсивності (подовжує сприйняття запаху та смаку). Разом з тим, кожна частка Сукраму містить у своєму складі ванільний аромат, потужний підсолоджувач і цитрозу, що є основною відмінністю від конкурентних ароматичних смакових добавок[2]. Сукрам однорідно змішується у майже всіх кормових засобах навіть без застосування послідовного ступеневого змішування (мал.1).

 

Змішування Сукраму з кормом
Мал. 1. Змішування у кормі Сукраму (зліва) та традиційного підсоложувача (справа).

 

Сукрам не містить наповнювача (декстроза, сіль, карбонат натрію), штучних ароматів, зокрема этилваніліну. Дякуючи цьому, аромат, який він передає корму, не є різким, проте є тонким і привабливий для тварин і птиці. Приємний за смаком, але приторний в чистому виглядті, Сукрам стає солодким у кожній частці готового корму, займає незначний простір у раціоні (100 г/т). Тривалість сприйняття солодкого смаку Сукраму складає 164 секунди, що майже на півхвилини перевершує тривалість відчуття гіркоти в ротовій порожнині, що дозволяє, використовуючи Сукрам, маскувати неприємний смак деяких компонентів раціону (ріпак, відходи, тощо). У порівнянні з ароматичними добавками, Сукрам призначений для комплексного впливу на смакові і нюхові рецептори тварин. Такий вплив забезпечує добре зволоження корму слиною і примушує шляхом гуморальної регуляції раніше активізувати ферментну систему організму. Сукрамом можна підсолоджувати не тільки корми, а й воду. Він слабо реагує з іншими компонентами раціону й хімічними реагентами, також він екологічно безпечний. Підсоложувач можна вводити з найпершими порціями підгодівель і упродовж усього підсисного періоду. Ефект цієї добавки добре помітний вже на 10 добу, коли активність у поїданні молодняком корму помітно зростає (25-30%). Якщо поросята у підсисний період одержували корм з добавкою Сукраму, його варто зберегти в раціоні й після відлучення. Завдяки цьому поросята легше переживають кормовий стрес, що дасть у підсумку додаткові 2–4,5 кг [3] живої маси. За допомогою Сукраму можна уникнути спаду у поїданні кормів нового раціону зі значними змінами його компонентного складу. Для цього добавку вводять у раціон у кількості 100 г/т протягом п’яти днів до початку зміни раціону та ще тиждень потому.

Багато виробників, які тривалий час використовували препарат, помітили ефект швидкого й практично одночасного заспокоєння й засинання поросят одразу після годівлі — упродовж двох-трьох годин у корпусах панувала тиша.

Так, у досліді на свинокомплексі Одеської області Сукрам випробовували на племінних свинках великої білої породи французької селекції середньою масою 75 кг [3]. Тварин годували  однаковим кормом з додаванням Сукраму (100 г/т) і без додавання. Тварин годували з першого дня їх перебування на фермі. Завдяки застосуванню Сукраму до восьмого тижня експерименту свинки дослідної групи мали живу масу 98,9±1,11 кг, тоді як у тварин контрольної групи було зафіксовано показник 96,4±0,96. Різниця у живій масі між дослідом і контролем становила 2,5 кг. Зафіксовано, що в момент дії стрес-факторів у годівницях свиней контрольної групи залишався корм, а у тварин дослідної групи за короткий період експерименту дуже швидко виробився виражений ефект “чистих корит”.

Інший дослід було проведено у 2005 році, з повторенням у 2006 [4] у однакових  умовах утримання у дослідному центрі Евайліс (Франція) на 384 помісних свинях великої білої породи і ландрас, відлучених у 21 день. Дослідні тварини були розміщені у 48 загонах, по 8 голів в кожному. Протягом 3 тижнів, всі свині споживали корм досхочу (11 МДж ЧЕ, 20.8% СП). Свиням дослідної групи до раціону додавали вісокоінтенсивний підсолоджувач, у кількості 150 г/т(табл.1).

 

Табл.1 . Результати досліду

Показник продуктивності Контрольна група Дослідна група з підсолоджувачем* Різниця
Жива маса на початок, кг 6.0 6.0
Жива маса на кінець, кг 12.7a 13.0b +2.4%
Приріст живої маси, г/д 320b 335a +4.7%
Споживання корму, г/д 368B 389A +5.7%
Конверсія корму 1.15b 1.11a -2.6%

 

a,b p<0.05; A,B<0.01; *Sucram від Pancosma

Збагачення смакових якостей корму за допомогою високо інтенсивного підсолоджувача позитивно вплинуло на продуктивність свиней і, як наслідок, усі показники продуктивності були покращено – від споживання корму і проросту живої маси до фінальної живої маси та однорідності поголів’я. У кінці досліду (21 діб), 192 поросят яким згодовували підсолоджувач були на 300 г важчими і більш однорідні, зі стандартною похибкою (-11%). Економічний результат досліду продемонстрував повернення інвестиції  (окупність) у пропорції 1 : 2,8 зважаючи на початкову вартість корму – 1,9 євро/кг з включенням підсолоджувача.

Отже, смакові якості корму залишаються важливим критерієм у формуванні раціонів для поросят відлучників. Тести дослідного центру Евіаліс (Франція) ілюструють дійсну перевагу використання підсолоджування корму шляхом додавання високо інтенсивного підсолоджувача. Не всі поросята однаково реагували на  кормову добавку. Маленькі і слабкі поросята, у яких споживання корму є найбільш лімітуючим фактором краще відповідали на введення підсолоджувача, ніж більш важчі і здоровіші. Таке заключення обґрунтовує новий підхід до годівлі поросят, що отримані від гіперплідних свиноматок. Такі свиноматки приносять великий приплід поросят з малою живою масою. Саме через це, використання підсолоджувача, зокрема Сукраму приносить додаткові переваги для всього поголів’я, через покращення загальної продуктивності, однорідності поголів’я та оптимізування витрат.

Досить схожі результати [5] було одержано при додаванні високоінтенсивного підсолоджувача  Сукрам у корм для відлучених телят з метою більш швидкого розвитку шлунку.

Таким чином, смакоароматична стимуляція годівлі свиней є реальним шляхом економії кормів, підвищення ефективності їх використання та зменшення впливу технологічного стресу.

Список посилань

1. Архипов А. Поедаемость корма. Аромат и вкус.-Ценовик, №11, 2008, С.8

2. Лазарева Н., Столяр А. Вкус и аромат очень важен для бройлеров! – Ценовик, №12, 2008, С.10.

3. Подобед Л.И. Руководство по регулированию поедаемости кормов с.-х. животными и птицей.  Одесса: -Печатный дом, 2006 — 46с.

4. P. Schlegel, G.Benzoni,A.Guyonvarch. Sweet feed helps piglets. Feed international, no.5-6, 2006, p.12

5. P.Schlegel. Do ruminants care about palatants? Feed-mix, vol.3, no.3, 2005, p.10-12.

Постоянная ссылка на это сообщение: http://ukrfeed.com.ua/?p=66